Як сексуальне насильство впливає на життя людини

Сексуальне насильство , це не лише порушення тіла, а й глибоке поранення всієї психіки.
Після такого досвіду світ перестає бути безпечним. Людина більше не може довіряти , ні іншим, ні собі, ні власним відчуттям. Іноді вона навіть не усвідомлює, що багато її життєвих труднощів виростають саме з тієї травми.

Втрата контролю і довіри

Під час насильства людина переживає момент, коли повністю втрачає контроль над тим, що з нею відбувається. Ця безпорадність проникає глибоко всередину і може лишатися там роками.
У дорослому житті вона проявляється як відчуття, що “від мене нічого не залежить”, “життя вирішує за мене”, “я не можу нічого змінити”. Людина часто відчуває, що живе не своїм життям, ніби постійно під чиїмось впливом.

Довіра до інших теж руйнується. Навіть у близьких стосунках може здаватися, що будь-яка близькість , це небезпека. Людина підсвідомо чекає зради, приниження, контролю, навіть якщо партнер лагідний і турботливий.

Сором і провина

Майже кожен, хто пережив сексуальне насильство, стикається з глибоким соромом.
Це не просто емоція , це відчуття, що “зі мною щось не так”. Людина може звинувачувати себе: “Мабуть, я щось зробив(ла) не так”, “Я могла зупинити”, “Я сама винна”.
Цей сором закриває рот. Людина мовчить роками, боїться, що їй не повірять, що засудять або посміються. І від цього травма тільки глибшає.

Тіло, яке не забуває

Навіть якщо свідомість блокує спогади, тіло все пам’ятає.
Тому постраждалі часто мають психосоматичні симптоми , біль без медичних причин, напруження у тілі, проблеми зі сном, панічні атаки.
Багато хто відчуває, що не може “жити у своєму тілі”: воно здається чужим, “брудним”, “зламаним”.
Деякі, навпаки, намагаються контролювати його до дрібниць , суворі дієти, виснажливі тренування, перфекціонізм. Це спроба відновити відчуття контролю, якого колись забрали.

Стосунки і повторення сценаріїв

Травма може непомітно формувати вибір партнерів. Людина, що пережила насильство, часто несвідомо обирає тих, хто схожий на агресора , холодних, владних, тих, хто порушує її межі.
Так відбувається не тому, що вона “не зробила висновків”, а тому, що психіка прагне відтворити травму, щоб “переписати” її , але без успіху.
В результаті біль повторюється.

Особливо глибокі наслідки має насильство, пережите в дитинстві.
Дитина не розуміє, що сталося, але вчиться жити з переконанням: “Я нічого не варта”, “Моє тіло не належить мені”, “Краще мовчати”.
У дорослому віці ці люди часто не вміють сказати “ні”, погоджуються на те, що їм шкодить, або, навпаки, уникають будь-якої близькості, щоб не відчувати страху.

Психологічні наслідки

Дослідження показують, що у тих, хто пережив сексуальне насильство, значно вищі рівні депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Поширені також компульсивні дії (контроль, очищення, перевіряння), залежності, переїдання, самокритика, проблеми з емоційною регуляцією.

Травма впливає і на базові переконання людини:

світ здається небезпечним,

іншим не можна довіряти,

я нічого не варта,

мені краще мовчати, щоб вижити.

Шлях до зцілення

Зцілення , це не забуття. Це процес повернення собі: своєму тілу, своїм почуттям, своєму праву бути.
Психотерапія допомагає поступово відновити відчуття безпеки, навчитися помічати і поважати власні межі, вчитися говорити “ні” і приймати “так”.

З часом людина починає розуміти: те, що сталося , не її вина.
Вона перестає жити у режимі виживання й починає жити у режимі життя.

Те, що з тобою сталося, було несправедливим і неправильним.
Але ти маєш право на відновлення, на ніжність, на життя без сорому.
Це не простий шлях, але він можливий. І вартий того, щоб його пройти.