Психосоматичні розлади: як емоції впливають на тіло

Психосоматичні розлади – це група станів, при яких психологічні фактори сприяють виникненню або посиленню фізичних симптомів. Тіло та психіка тісно взаємопов’язані: робота мозку, нервової системи та емоцій формує єдину функціональну систему.

У МКХ-10 психосоматичні стани віднесені до розділу F40–F48 «Невротичні, пов’язані зі стресом і сомато-формні розлади», зокрема:

·       F45.0 – соматизаційний розлад

·       F45.1 – недиференційований соматоформний розлад

·       F45.4 – хронічний соматоформний больовий розлад

·       F45.8 – інші соматоформні розлади (наприклад, психогенний свербіж, бруксизм тощо) 

Критично важливо: перед тим як ставити діагноз «психосоматичний розлад», має бути проведене медичне обстеження

Коли людина тривалий час перебуває у стані стресу, тривоги чи пригніченого настрою, організм може реагувати фізичними сигналами. Наприклад, емоційне перенапруження здатне впливати на:
▪ хронічні головні болі;
▪ розлади шлунково-кишкового тракту (наприклад, синдром подразненого кишківника);
▪ шкірні захворювання (псоріаз, екзема);
▪ серцево-судинні прояви (підвищений артеріальний тиск, тахікардія).

Важливо: перед встановленням діагнозу «психосоматичний розлад» необхідно пройти медичне обстеження, щоб виключити органічні причини симптомів.

Чому виникають психосоматичні симптоми?
Іноді фізичні прояви є способом організму «сигналізувати», що людина ігнорує або не може ефективно опрацювати власні емоції. Це може бути пов’язано з непропрацьованими травмами, хронічним стресом, конфліктами чи глибинними переконаннями («Я повинен завжди бути ідеальним», «Я не можу відмовляти іншим»).

Як допомагає терапія?
Робота з психосоматичними симптомами передбачає комплексний підхід:

1.    Виявлення зв’язку між тілом і емоціями.
На початку терапії важливо зрозуміти, які події чи емоційні стани пов’язані з появою симптомів. Наприклад, чи головний біль виникає у періоди професійного стресу, чи біль у шлунку пов’язаний із тривожними переживаннями.

2.    Опрацювання емоцій та травматичного досвіду.
Безпечне дослідження та пропрацювання складних емоцій допомагає знизити їх вплив на тіло.

3.    Розвиток навичок саморегуляції.
Це можуть бути дихальні практики, медитація, методи тілесно-орієнтованої терапії, які знижують рівень стресу.

4.    Робота з переконаннями та стилем життя.
Зміна деструктивних переконань і формування збалансованого способу життя (достатній сон, регулярна фізична активність, відпочинок) зменшує ймовірність повторної появи симптомів.

Коли звертатися до спеціаліста?
Якщо у вас є стійкі фізичні симптоми, які не пояснюються медичними обстеженнями, або якщо лікування не дає полегшення, варто розглянути можливість психотерапевтичної роботи.

Комплексний підхід — поєднання медичної допомоги та психотерапії — допоможе вплинути як на психологічні, так і на фізичні чинники вашого стану.

Пам’ятайте: турбота про свій емоційний стан є важливою складовою загального здоров’я.